Три історії

Знаєте, буває таке передчуття — сьогодні ЩОСЬ трапиться.

Літнім вечером я пішла на тусовку, а там посередня музика і напої. Тож, вирішую піти. Чому? Нащо? Куди? Відповіді в мене не було, тому я вишла з клубу на зустріч своєму ЩОСЬ.

Настрій схвильований. Чую веселий голос позаду мене. Обертаюсь, та бачу його. “Ого яка довга борода, високий, і руки гарні”.

Я відчуваю — це моє ЩОСЬ.

Подивилась йому ввічі, соромно посміхнулась та пішла. Чую, що він йде за мною. Перший поворот, він далі, захожу в бар на розі, і він заходить. Виходить, а тут вже я за ним рухаюсь. Ще кілька поворотів і він наважується до мене звернутись: “Може бажаєте посидіти коло Нептуна?”.

 — Звісно!

Розумію, що його риси мені знайомі, звідкись береться гітара, він починає співати. Цей голос був приємним, низьким та бархатистим. Та це ж ВІН! Хлопець із одного відомого гурту! Їх пісні такі чуттєві, одразу в серденько б’ють! Так ми просиділи до ночі, співали, жартували та розмовляли і моє ЩОСЬ було задоволене.

Кілька разів, після знайомства, я була на його концертах, та ЩОСЬ більше не було. Той вечір справді був чарівним.

Повідомлення: «Do you speak english?», а я й не Спікаю! Бігло переглядаю профіль, «Хм, наче на турка не схожий». Власне, так я йому і відповіла: «Сорі, котик, ми не зрозуміємо один одного».

Його меседж змінив думку: «Розумію, тоді ми будемо малювати один одному те, що не можемо сказати, або будемо просто гудіти, як бджоли навесні! Ми сьогодні побачимось?». Наважуюсь. Така авантюра! Була страшенна злива, він запізнювався, а я  трусилась від страху та невпевненості, а це, знаєте, на мене геть не схоже.

І ось він, відкрите обличчя, високий, з трохи довгим світлим, волоссям.
 — Hello, Mathilda, How are you?  — А з мене тільки «дбжбжбж».
І понеслось. Страшенне хвилювання взяло наді мною владу, я губилась і не могла побудувати простеньке речення.

За якийсь час вирішую, що, власне втрачати мені немає чого, він поїде в свої далекі країни, а я залишусь тут і невідомо, чи ми ще хоч раз побачимось.

Всі мої скудні знання англійської просто почали литись із мене. Ми випили кави, з’їли тортик і пішли гуляти мокрим Львовом. Кружляли в парку, слухали музику, дивились на місяць намагаючись знайти спільну мову.

Ми справді співали як «бджоли на весні».

Середа. На парах складна технічна інформація.

Відкриваю тіндер. 10 хвилин  — 3 запрошення на побачення, гарна статистика, нічого не скажеш. Я не любитель довгих переписок про «справи» на «настрій». Всім відмовляю.

Нове сповіщення: «Привіт, не люблю переписуватись, може повечеряємо і поговоримо?»
Бінго! Треба брати, як то кажуть.

Бачу його здалеку, стоїть з квітами. Нащо? Це він такий дурний чи такий розумний? Знайомимось, дуже він в собі впевнений.

Сидимо в кафе, їмо смажене морозиво, розмовляємо. Та про шо? Про те, як влаштовані процесори, про 3д принтери, чим макбук гірший/кращий від інших ноутбуків. А я так хотіла втекти від всього «технічного» на парах, а з ним це все навіть цікаво. Поговорили тай годі, мені час додому.

Прощаємось з цим айтішником головного мозку. Не лізе до мене, дивно, наче ж скорпіон.

Тоді я вирішила, що більше я з ним не побачусь. Та той клятий айтішник засів в моїй голові, з ним було так легко розмовляти про складні речі.

Наступного ранку приходить сповіщення...

 — забезпеч собі безпеку. Скажи подрузі, другу або будь-кому близькому, куди і з ким ти йдеш, та надішли геолокацію;

 — щоб не хвилюватись перед побаченням прочитай афірмацію — це домопоже налаштуватись та заспокоїтись;

 — вдягайся комфортно і відповідно до місця побачення;

 — можеш зробити кілька речей, які додадуть тобі впевненості, наприклад: нафарбуй нігті або зроби укладку;

 — зроби з побачення — пригоду. Не надавай забагато сенсів, важливості та серйозності  — це просто побачення;

 — якщо щось піде «не так»  — ти завжди можеш піти, помічай та реагуй на «ред флаги»;

 — будь собою.

Привіт! Мене звати Марія, я навчаюсь в Академії Мистецтв. Мені дуже подобається писати та ходити на побачення, тож, я вирішила це поєднати. Сподіваюсь тобі було цікаво трохи поринути в  мій світ.

Три найголовніші цінності для мене:

 — комфорт у спілкуванні;

 — позитивний лад у всьому, до чого я дотикаюсь;

 — наслоджуватись процесом.